Коли культовий фільм із твого дитинства береться перезнімати якийсь маловідомий режисер Алан Тейлор, почуваєшся одночасно скривдженим і обнадієним. Зрозуміло, що більше не буде так, як тоді, зрозуміло, що це інше кіно, але все ж надієшся на успіх, на нове бачення і ретельне збереження усього найкращого. А також мрієш нарешті отримати відповіді на багато питань, які були до старого фільму. Саме так я хвилювався і чекав на прем’єру фільму “Термінатор: Генезис”. І дочекався.

Я повернуся

Солдат військ опору Кайл Різ вирушає з 2029 року у 1984, аби врятувати легендарну матір легендарного полководця Сару Коннор від останньої надії Скайнет — термінатора. І хоче це та сама зав’язка, що була в оригінального фільму 1984 року, все ж у сюжеті відбулося чимало змін. Зокрема Сара Коннор зразка 1984 року більше не беззахисна офіціантка, адже з 9 років її виховував невідомо ким надісланий ІНШИЙ T-800. І це тільки перші 15 хвилин фільму.

Навіть якби я дуже хотів заспойлерити сюжет, автори фільму зробили це за мене. Однак показане у трейлерах — мізерна частка усієї множини подій, які вмістилися у дві години стрічки. Стежити за ними — суцільне задоволення.

Іди блуди

Найбільший захват викликає ретельність відтворення усіх титульних рис дилогії “Термінатора”. Рубці на обличчях і тілах персонажів, фотографії, ракурси камери, кольорова гама і навіть пози в яких падають, лежать чи стоять різні персонажі. Намальований молодий Т-800 заслуговує окремої похвали. Помітно, що це комп’ютерна анімація і комбінована зйомка з дублером, але сцени в яких 30 років тому ми дивилися на голого Арнольда Шварценеґґера виглядають приголомшливо переконливо.

Якщо ви не знайомі із цим франчайзом, вам просто нема що робити в кінозалі. “Термінатор: Генезис” орієнтований виключно на фанатів культової дилогії і щедро поливає їх ностальгією кожним кадром і звуком.

Їдь зі мною, якщо хочеш жити

Така жорстка прив’язка до канонів світу і любов до першоджерела зіграла лихий жарт із популярністю “Термінатора: Генезис”, адже неофіти все одно прийдуть на сеанс і чимало з показаного залишиться для них незрозумілим, а щось вони просто не помітять, оскільки не знають, що це і звідки взялося.

Можливо, саме тому перші рецензенти на Метакритиці виставили новому “Термінатору” АЖ 38 балів. Втім користувачі оцінюють фільм у 69 балів, що вже ближче до істини.

Старий, але не іржавий

Без Арні Термінатор — не Термінатор. Проте пан Шварценеґґер вже дуже давно дуже не молодий, а проте зі своєю роботою впорався пречудово. Різниця у розвитку персонажа між 1984 і 1994 роками була разючою, зараз же вона зашкалює. Адже Старий (так його називає Сара Коннор) прожив серед людей 11 років і став ще людянішим, а тому ми ще більше переймаємося його долею і співчуваємо машині.

Решта акторського складу не пасуть задніх. Емілія Кларк (Даянерис із Гри престолів) подарувала нам нестримну і нездоланну, але чуттєву і жіночну Сару Коннор. Джейсон Кларк (Планета Мавп) зобразив Джона Коннора одразу в двох образах: великого полководця, що надихає і веде за собою людей на смерть, а також запроданцем Скайнет, зрадником людства і головним бабаєм стрічки. Джей Кортні (Спартак) втілив того самого Кайла Різа — фанатично закоханого солдата, рятівника Сари і батька Джона. Поява ж Метта Сміта (Доктор Хто) була повною несподіванкою.

“Термінатор: Генезис” — це довгоочікуване вдале і вичерпне завершення кінотрилогії про війну людей з машинами, яка розпочалася ще у 1984 році. Це вправне доведення до пуття ідей першої стрічки через призму другої з технічними можливостями сьогодення. Чудове видовище для фанатів, але геть незрозуміле і нецікаве кіно для юного глядача.